Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання

 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1965 ( 1965-2003-п ) від 17.12.2003 ) (Документ 35-2003-п, редакцiя вiд 17.12.2003) На виконання Указу Президента України від 11 січня 2002 р. N 12 ( 12/2002 )

«Про заходи щодо реєстрації фізичних осіб» Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, що додається.

2. Установити, що фізичні особи, місце проживання яких на момент набрання чинності цією постановою підтверджується пропискою, вважаються такими, що зареєстровані за місцем проживання.

Прем’єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ Інд. 29 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 35 ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК реєстрації фізичних осіб за місцем проживання

1. Цей Порядок визначає механізм реєстрації та зняття з реєстраційного обліку фізичних осіб за місцем проживання, функції органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію цього механізму.

2. Реєстрація фізичних осіб за місцем проживання (далі — реєстрація) грунтується на таких принципах: — вільне обрання місця проживання (за винятком обмежень, що встановлені законами України); — недопущення поширення інформації про фізичну особу, зокрема про місце проживання, без її згоди (крім випадків, визначених законами України, і лише в інтересах захисту прав людини та національної безпеки).

3. Місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України. Як місце проживання визначаються житлові будинки (приміщення), придатні для проживання і включені до відповідного житлового фонду, у тому числі гуртожитки, заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки сімейного типу, спеціальні заклади для престарілих, інвалідів, ветеранів.

4. Реєстрацію здійснюють територіальні підрозділи, а у разі необхідності територіальні органи Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі — уповноважені органи) шляхом ведення адресно-довідкових картотек з можливістю їх автоматизованого оброблення.

5. Реєстрація передбачає внесення до паспортного документа та адресно-довідкової картотеки, яку веде уповноважений орган, відомостей про місце проживання фізичної особи.

6. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі зміни місця проживання зобов’язані подати для реєстрації у 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання документи відповідним житлово-комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, житлово-будівельним кооперативам, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку та молодіжним житловим комплексам, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноваженим особам у сільських, селищних радах, житлово-комунальним органам, що обслуговують відомчий житловий фонд, у тому числі військові містечка, інші об’єкти і території (далі — житлово-комунальні підприємства). Документи приймаються і обліковуються житлово-комунальними підприємствами та у 5-денний строк передаються до відповідних уповноважених органів. Особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються до відповідних уповноважених органів особисто (з поданням оформленої належним чином будинкової книги).

7. Реєстрація призовників і військовозобов’язаних проводиться на загальних підставах за місцем проживання у разі наявності в їх військово-облікових документах відміток про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.

8. Особи, засуджені до обмеження або позбавлення волі, реєструються на загальних підставах адміністрацією установи кримінально-виконавчої системи у відповідному уповноваженому органі з урахуванням зняття їх з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання (перед засудженням).

9. Діти віком від 15 до 18 років реєструються за погодженням з батьками (піклувальниками). Діти, які не досягли 15-річного віку і проживають разом з батьками (опікунами, піклувальниками), реєструються разом з батьками (опікунами, піклувальниками) або з одним з батьків чи особою, яка їх замінює. Новонароджені реєструються за заявою одного з батьків.

10. Реєстрація дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, престарілих, інвалідів, ветеранів, які перебувають у відповідних спеціальних закладах, здійснюється відповідними уповноваженими органами за зверненням адміністрації цих закладів.

11. Для здійснення реєстрації особа подає: — письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі коли особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, засвідченого в установленому порядку; — паспортний документ з відміткою про зняття з реєстраційного обліку за попереднім місцем проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; — квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; — три примірники талона реєстрації; ( Абзац п’ятий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1965 ( 1965-2003-п ) від 17.12.2003 ) — талон зняття з реєстраційного обліку за попереднім місцем проживання.

12. Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку прибули в Україну і мають намір та підстави перебувати тут понад строки, встановлені пунктом 18 Правил в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074 ( 1074-95-п ) (ЗП України, 1996 р., N 4, ст. 148), безпосередньо звертаються для реєстрації до відповідного уповноваженого органу.

13. Особи, які тимчасово перебувають у готелях, кемпінгах, санаторіях, будинках відпочинку, мотелях, лікувально-профілактичних та лікувальних закладах, обліковуються в установленому порядку їх адміністрацією без зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання.

 14. Зняття з реєстраційного обліку здійснюється на підставі заяви фізичної особи (починаючи з 15-річного віку), запиту уповноваженого органу за новим місцем проживання особи, рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. У разі коли особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, зняття з реєстраційного обліку може бути здійснено за зверненням іншої особи на підставі доручення, засвідченого в установленому порядку. Зняття з реєстраційного обліку неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування. Подання документів для зняття з реєстраційного обліку здійснюється згідно з пунктами 6-10 цього Порядку.

 15. Для зняття з реєстраційного обліку особа подає: — письмову заяву; — паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; — три примірники талона зняття з реєстраційного обліку. ( Абзац четвертий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1965 ( 1965-2003-п ) від 17.12.2003 )

16. Подані до уповноваженого органу для реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) документи оформляються та повертаються не пізніше ніж у 5-денний строк. Один примірник талона реєстрації (талона зняття з реєстраційного обліку) передається уповноваженим органом до відповідного територіального органу державної статистики, другий поміщається до адресно-довідкової картотеки, яку веде відповідний уповноважений орган. Талон реєстрації зберігається в зазначеній картотеці до надходження талона зняття з реєстраційного обліку. Період зберігання талона зняття з реєстраційного обліку в адресно-довідковій картотеці становить 5 років. ( Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1965 ( 1965-2003-п ) від 17.12.2003 )

 17. У реєстрації фізичній особі за обраним місцем проживання може бути відмовлено тільки у випадках, передбачених законами України.

 18. Персональні дані про фізичну особу можуть надаватися лише у випадках, передбачених законами України.

 19. Форми заяв, що подаються фізичними особами для реєстрації, зняття з реєстраційного обліку, а також зразки використовуваних для цього штампів затверджуються МВС, форми бланків талонів реєстрації (талонів зняття з реєстраційного обліку) затверджуються МВС за погодженням з Держкомстатом. ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1965 ( 1965-2003-п ) від 17.12.2003 )

20. Рішення уповноваженого органу про відмову в реєстрації за місцем проживання, а також дії посадової особи уповноваженого органу, що призводять до порушення порядку розгляду матеріалів з питань реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) фізичної особи, яка на законних підставах перебуває в Україні, можуть бути оскаржені в установленому порядку до уповноваженого органу вищого рівня, Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб або у судовому порядку.

 21. За видачу бланків талонів реєстрації (зняття з реєстраційного обліку) встановлюється плата в межах фактичних витрат, пов’язаних з їх виготовленням.

Публiкацiї документа: Голос України N 11 вiд 21.01.2003

Офіційний вісник України N 3, стор. 113, стаття 82 вiд 31.01.2003